Новини

Позиції бізнесу в протистоянні з податківцями поступово міцніють

Українські суди прийняли ряд важливих системних рішень, позбавляючи податківців права самостійно визначати критерії ризику при формуванні податкового кредиту по ПДВ і, відповідно, блокувати реєстрацію податкових накладних, від чого й підприємці-меблярі відчутно потерпали.

       Окружний адміністративний суд Києва визнав окремі положення постанови Кабміну №117 від 21 лютого 2018 року протиправними та нечинними. Це рішення стосується критеріїв визначення ризикованості платника податків, критеріїв ризикованості при здійсненні операцій, переліку показників податкової історії.

       Однак у Державної фіскальної служби є ще час на подачу апеляції. Втім, опитані юристи відзначають певну тенденцію: суди все частіше починають приймати системні рішення на користь платників податків, змушуючи уряд і Фіскальну службу привести свою нормативну базу до вимог Податкового кодексу.

      На думку фіскалів, Податкової кодекс не передбачає звільнення від штрафів за несвоєчасну реєстрацію для помилково складеної податкової накладної. Тривалий час багато судів, зокрема й касаційні інстанції, підтримували таку позицію й визнавали застосування штрафів право Однак, Верховний Суд тепер зайняв протилежну позицію, вказавши наступне. Якщо податкова накладна була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних помилково, а суми податку не включені до податкової декларації з ПДВ, то безпідставно застосовувати штраф за порушення терміну реєстрації накладної.

     Суд не визнав порушенням термінів реєстрації податкової накладної і в ситуації, коли реєстрація була здійснена в останній передбачений законом операційний день, а квитанція, яка підтверджує прийняття (підтвердження реєстрації) податкової накладної, була переслана на наступний операційний день. Це не означає, що податківці перестануть штрафувати підприємства за несвоєчасну реєстрацію помилкових ПН, проте таке рішення Верховного Суду створює якусь визначеність у судовій практиці з цього питання. І платники можуть сподіватися, що їх порушені права будуть відновлені судом.

     У відповідь на такі обмеження їхніх  каральних повноважень податківці почали удосконалювати свій набір інструментів для штрафів.

     Штраф за невчасно зареєстровану податкову накладну визначається кількістю прострочених днів (в разі самостійної реєстрації):

         1-15 днів: 10% від зазначеної в ПН суми ПДВ.

          16-30 днів: 20% від зазначеної в ПН суми ПДВ.

          31-60 днів: 30% від зазначеної в ПН суми ПДВ.

          61-365 днів: 40% від зазначеної в ПН суми ПДВ.

       Штраф за невчасно зареєстровану податкову накладну, в разі виявлення прострочення контролюючими органами, передбачений в розмірі 50% від суми ПДВ відображеної в незареєстрованій податковій накладній, за умови перевищення терміну реєстрації вище граничного, а саме 366 днів.

       Ще однією проблемою є програмне забезпечення, яке використовується ДФС для адміністрування електронного реєстру податкових накладних, і яке не завжди відповідає вимогам Податкового кодексу.

     Наприклад, за словами експерта компанії «TaxLink» Мирослави Нечай, із 2018 року розрахунок коригування (РК) зменшення вартості товару/послуги реєструється покупцем, платником ПДВ, протягом 15 календарних днів із дня отримання такого РК від постачальника. Однак податківці при проведенні камеральної перевірки не фіксують дату отримання РК, а продовжують обчислювати термін для реєстрації таких коригувань з дати, на яку вони повинні були бути складені. В результаті платника штрафують за те, що він фактично не порушував терміни реєстрації, змушуючи його в суді доводити цей факт.

      Подібних невирішених питань в процедурі реєстрації ПН/РК ще багато, і всі вони потребують вирішення для забезпечення нормального функціонування системи електронного адміністрування ПДВ.

МЕБЛЕВІ ТЕХНОЛОГІЇ, журнал