Статті

Щоб платити менше податків при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності

       З урахуванням щорічних змін до Податкового кодексу щодо трансфертного ціноутворення та посилення уваги до міжнародних операцій  ймовірність компанії отримати запит від податкового органу значно підвищується. Про те, що треба знати і як реагувати на подібні звернення, розповів керівник Групи трансфертного ціноутворення KPMG (однієї з найкрупніших  аудиторсько-консалтингових фірм) в Україні Микола Мішин.  Насправді це важливо, бо все зростає число українських меблевиробних компаній, що продають свою продукцію за кордон або самі там її реалізовують, маючи власні торгові точки чи відповідних резидентів, або здійснюють інші види зовнішньоекономічної діяльності.     

     

       Отже, що потрібно знати і як діяти, отримавши запит від податківців?

      Перш за все пам’ятати, що запит повинен відповідати вимогам, передбаченим підпунктом 73.3 Податкового кодексу. А саме:

     - бути підписаним керівником (заступником) або уповноваженою особою контролюючого органу;

      -  містити посилання на конкретну норму закону, яка є приводом для запиту;

         - містити чіткий перелік інформації та документів, які Державна фіскальна служба хоче отримати.

            На запиті повинна бути печатка контролюючого органу.

        Якщо запит відповідає вимогам закону, треба своєчасно відповісти на поставлені запитання. Але якщо навіть запит складено неправильно, його ігнорувати не можна й треба все одно відповідати, вказавши на його неправомірність і аргументувати свою позицію. Набагато гірше зовсім не відповідати - це прямий шлях до позапланової перевірки або зустрічної звірки.

       До яких запитів слід бути готовим підприємствам, які здійснюють контрольовані операції?

            Крім прямо вказаного в пп. 39.4.4 ПК запиту на документацію по ТЦ, можна виділити ще три види запитів у сфері ТЦ, що найбільш часто зустрічаються.

      Перший.  Після 1 жовтня року, наступного за звітним (граничного терміну подання звіту по ТЦ), традиційно багато компаній отримують запити в порядку моніторингу та контролю подачі звітності. У них податкова просить надати інформацію щодо тих операціях, які вона вважає контрольованими, але за якими звіт не подано або за якими бачить розбіжності із своїми даними й тому очікує від платника податків пояснення.

        Наприклад, часто виникають питання через розбіжності в обсягах контрольованих операцій, які податкова служба розрахувала за митними деклараціями (де сума за курсом НБУ на момент оформлення декларації) і сумами контрольованих операцій, відображених у звітах за правилами бухобліку. Або питання стосується перехідних операцій (на початку або в кінці року), митне оформлення яких проведено в іншому звітному періоді.

      Боятися таких запитів не варто. І чим швидше підприємством будуть виправлені виявлені помилки, тим менше фінансово воно постраждає. Адже за невчасне декларування контрольованих операцій штраф становить всього один прожитковий мінімум працездатної особи на 1 січня звітного року. А за неподання звіту - всі 300.

     Але слід пам’ятати, що уточнений звіт можна подавати тільки поки податкова не вийшла на перевірку.

      Другий вид запитів зазвичай компанії отримують після здачі річної декларації з прибутку підприємств. Податківці аналізують декларації й звертають увагу, чи було зроблене платником податків 30-відсоткове  коригування фінансового результату певних господарських операцій, передбачене п.п. 140.5.4 Податкового кодексу. Ці запити не стосуються контрольованих операцій, однак обґрунтування ринковості ціни придбання товарів (робіт, послуг) будується на методології трансфертного ціноутворення.

      Наприклад, якщо товар куплений у нерезидента, зареєстрованого в ОАЕ, але на суму меншу, ніж 10 млн. грн. (контрольована межа операцій по ТЦ). Або інший випадок: коли підприємство за річним доходом не досягнула 150 млн. грн, але здійснило  операцій із купівлі послуг на 30 млн. грн. у нерезидента з Великобританії, зареєстрованого у формі «Limited Liability Partnership». У компанії є вибір: збільшити на 30% від фактурної вартості покупки фінрезультат такої угоди або довести за правилами ТЦ, що ціна ринкова.

       Якщо податкова промоніторила вчинення в звітному році таких операцій і не побачила в річній декларації відповідні дії, то з великою часткою ймовірності про це можуть запитати у компанії. Ось тут затягувати з відповіддю або формально відписуватися точно не варто. Тому що податкова отримує право вийти на позапланову перевірку сплати податку на прибуток (і не в рамках контролю ТЦ). І якщо в ДФС доведуть, що ціна покупки завищена, то доведеться доплатити податок і ще 25% штрафу від цієї суми плюс пеню за кожен день прострочення.

      І ще один вид запитів, який останнім часом практикує податкова. Його компанія може отримати ще до подачі звіту про контрольовані операції, а іноді й до завершення звітного року. В такому запиті контролюючий орган дає зрозуміти, що підозрює заниження податкової бази при здійсненні контрольованих операцій і нагадує, що платник може провести самостійне коригування.

        Тут важливо нагадати, що при самостійному збільшення податкових зобов’язань за правилами трансфертного ціноутворення (ТЦ) компанія може розрахувати ціну контрольованої операції до нижньої (при продажах) або верхньої (при придбанні) межі діапазону цін. А якщо це зробить Податкова під час перевірки - коригування буде проведене до медіанного значення. Наприклад, ви продали товар по  50 дол., а на ринку середні ціни коливаються в діапазоні 60-80 дол. Тоді ви можете скоригувати ціну до 60 дол., а якщо це зроблять податківці, то відразу до 70 дол. Тобто сума донарахувань виросте відразу вдвічі. У підсумку це може вилитися в десятки мільйонів гривень.

       Що слід очікувати бізнесу в сфері ТЦ в цього року?

       По-перше, посилення роботи в даному напрямку. Особливо після остаточного формування Департаменту трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування в структурі нової Податкової служби.

      По-друге, підвищення можливостей податкової служби в отриманні необхідної інформації від своїх зарубіжних колег у зв’язку із загальносвітовим трендом посилення податкової прозорості та боротьби з офшорами.

    Ну і по-третє, можливе прийняття нових законодавчих правил щодо трирівневої звітності по ТЦ (покраїнний звіт, мастер-файл і локальний файл), що входить в обов’язковий мінімальний пакет «Анти BEPS», який Україна взяла на себе зобов’язання імплементувати.

МЕБЛЕВІ ТЕХНОЛОГІЇ, журнал