Статті

Експорт-імпорт-2014

Де й скільки меблів продавала й купувала Україна

Перед тим, як рушити уперед, не зайве озирнутися назад: що відбувалося на вітчизняному ринку торік, який експортний потенціал нашої галузі; яка імпортна складова конкуренції на ринку. Своїм бачення меблевої галузі, оперуючи даними статистики, поділився на зустрічі Кайдзен Клубу УАМ Павло Пісной, практикуючий експерт в галузі міжнародної торгівлі, митної справи й транспортної логістики, заслужений митник України. Пропонуємо виклад його виступу.

Орієнтовний потенціал меблевого ринку України, яким я оперуватиму, базується на таких основних параметрах, як вартість меблевої продукції двох груп (9401 і 9403), меблевих комплектуючих і фурнітури та її імпортна складова (без урахування імпорту з Росії, бо він суттєвої ролі не відіграє). Так от, імпортна складова за 11 місяців минулого року становила $152,5 млн у розрахунку митної вартості за вантажними деклараціями. Що ж до показника експорту меблів (теж без даних по Росії) – $119 млн. Потенціал виробничого меблевого ринку, за експертними оцінками, в межах $500–600 млн/рік. Продаж на внутрішньому ринку теж – приблизно такий самий. Звичайно, йдеться про продаж не тільки вітчизняної продукції, а й імпортованої.

А тепер конкретизуємо імпортну складову меблевого ринку: скільки й з яких країн до нас завезено торік меблевої продукції (без урахування країн Митного союзу). Частка країн ЄС у показнику загального імпорту становить 42% (у грошовому виразі – близько $64 млн). Імпорт з інших країн, у тому числі з Китаєм більший за обсягами (до речі, частка Китаю в українському імпорті меблів – 37%, у грошовому еквіваленті – $56,5 млн), але не в грошовому виразі, бо європейська продукція дорожча. Якщо назвати кілька компаній-лідерів імпорту меблів, передусім, для сидіння, на український ринок, то це – «Епіцентр», «Метро», «Новий стиль», «БРВ».

Тепер розглянемо, як вітчизняні меблярі скористалися можливостями безмитної торгівлі з країнами Євросоюзу. Показники, далекі від задовільних: українські виробники меблів не готові ще активно просуватися на європейський ринок. Якщо йдеться про експорт меблів для сидіння (група 9401), то найбільшим покупцем вітчизняних виробів є Польща, куди продано виробів на $59 млн, що становить 70% експортних коштів. Наступні країни, яким подобаються українські стільці та крісла, – це Данія ($10 млн) та Німеччина (близько $5 млн). А загалом меблів групи 9401 експортовано на суму $85 млн. До митних послаблень було продано в Європу стільців і крісел на $22 млн, після – понад $60. А що ж до експорту меблів загального призначення (група 9403), то найбільше продукції українських виробників було продано в Німеччині – на $10 млн, на другому місці Польща, далі Австрія й Латвія. Всього меблів цієї групи було продано в Європі на $33 млн (до початку митних послаблень на $7 млн, після пожвавлення торгівлі – на $26 млн). А якщо взяти загалом, тобто обидві групи меблів, то найбільшим імпортером українських меблів буде та ж Польща – там продано їх торік на $65 млн. У Німеччині українські експортери вторгували $15 млн. Третя в цьому списку – Данія.

А тепер трохи статистики щодо комплектуючих і фурнітурі. Країна-лідер з імпорту українських виробів – знову Польща, де торік продано продукції на $487 тис. На другому місці – Литва.

Торік склалася ситуація, коли з Кримом, який де-юре залишається українською територією, Україна фактично торгує, як із зарубіжжям, як із суб’єктом зовнішньополітичним, бо де-факто після окупації Крим опинився в іншому законодавчому полі. Отож, реалії такі, що обидві конфліктуючі країни – Україна й Росія, – назвали півострів вільною економічною зоною. Кожна із власних мотивів, прийняттям власних законів, певна річ, неузгоджених між собою. Законодавчо встановлено – згідно із 39 статтею Митного кодексу України, – що взаємини між юридичними особами, що мають митну адресу по обидва боки тимчасового кордону, повинні бути, як між двома торговельними контрагентами.

При переміщенні українських товарів із території континентальної України на кримську для переведення їх у митний режим вільної митної зони застосовують декларації типу ЕК24ХХ. Будь-які податки, збори, зібрані на території Криму, не вносять до витрат при визначенні об’єкта обкладання податком на прибуток підприємства. При цьому юридичні особи, котрі перебувають на обліку в контролюючих органах або були розташовані на території АР Крим чи в місті Севастополь на початок тимчасової окупації, звільняються від обов’язкового надання контролюючим органам декларацій та інших документів, пов’язаних із нарахуванням та сплатою податку на прибуток протягом терміну тимчасової окупації й після її завершення.

Оскільки вивезення товарів до Криму вважається експортом, то вони обкладаються митом за нульовою ставкою ПДВ. При цьому обов’язковою умовою застосування нульової ставки мита є наявність у митній декларації відповідної позначки митниці, що здійснює оформлення вивезення товарів до Криму. Платники податків, які здійснюють такі експортні операції, вказують їх у податковій декларації з ПДВ у порядку, передбаченому для інших експортних операцій.

Оподаткування по ввезення товарів із кримської території на материкову Україну, що вважається імпортом, здійснюють із урахуванням режиму оподаткування та виду товарів. Такі операції є об’єктом обкладання ПДВ на загальних підставах. Обсяг завезених товарів та ПДВ, сплачений при їхньому митному оформленні, треба відображати в податковій декларації у відповідних рядках розділу «Податковий кредит». За правильного оформлення податкового кредиту такі суми мита можна внести до складу податкового кредиту.

При вивезенні товарів із континентальної України на кримський півострів оформлюється декларація і на території ВЕЗ «Крим» не беруть податок на прибуток.

Оскільки Російська Федерація українські закони не визнає, тож насправді ситуація є дивною й невизначеною: ті, хто працює на території континентальної України, послуговуються прийнятим українським законом і деякими листами-роз’ясненнями Митної служби, а ті підприємці, що залишилися в окупованому Криму й стали фактично нашими контрагентами, діють на власний розсуд.

Як відбувається митне оформлення вантажів для перетину умовно-реального кордону на Херсонщині? Оформлення документів здійснюється лише там – на херсонській митниці. Використовувати механізми електронного декларування можна, але все одно інформацію треба спрямовувати на херсонську митницю, де будуть оформляти вантаж, що проходитиме через один із чотирьох пунктів пропуску: один залізничний і три автомобільних. За три місяці – з часу прийняття згадуваного закону й застосування його херсонською митницею – у Крим вивезено задекларованої меблевої продукції на $9 млн, а фурнітурної – на $336,4 тис.

Підсумовуючи викладене, слід зазначити, що меблевим компаніям, які мають налагоджені торговельні зв’язки з країнами Єврозони, одностороння – з боку Євросоюзу – відміна ввізного мита на український експорт дуже вигідна, і нею треба максимально скористатися, а робити це можна аж до кінця нинішнього року. Що ж до нових торговельних зв’язків, то я вказав, на які країни-імпортери українським меблів варто орієнтуватися. Але треба визнати, що на значні успіхи в цій справі не варто розраховувати, якщо не буде належної державної підтримки меблевиків, зокрема щодо експортного просування їхньої продукції. Тут важливо не тільки мотивувати національного виробника на виготовлення конкурентоспроможної на зовнішніх ринках продукції, а й навчити його вигідно там торгувати, адже в Європі певні вимоги, відмінні від наших умови, норми і стандарти, культура ведення бізнесу тощо. Непогані в цьому відношенні можливості торгівлі так званою давальною продукцією, до якої в галузі належать матеріали, комплектуючі й фурнітура. Тут конкурентного рівня досягти легше, ніж у виготовленні готових меблевих виробів. А ще краще, якби оту давальну сировину вивозити за кордон, там її переробляти, а в Україну завозити кінцевий продукт, як це, власне, роблять європейські виробники, що налагодили виробництва передусім в азійському регіоні. Що ж до Криму, то торгівля з ним на сьогодні є ситуативно вигідною, але про якусь перспективність її годі й говорити. Помилково будувати якісь бізнес-плани, орієнтуючись на Крим.

Надруковано в №1 (112) журналу "Меблеві технології" (лютий, 2016)

МЕБЛЕВІ ТЕХНОЛОГІЇ, журнал