Статті

Меблярі, готуйтеся до нових вимог оподаткування

Нещодавно Верховна Рада ратифікувала Багатосторонню конвенцію (MLI) щодо виконання заходів, котрі стосуються двосторонніх угод про оподаткування. Її мета - протидіяти розмиванню податкової бази й виведенню прибутків із-під оподаткування Цей документ ще повинен підписати президент, а потім у бізнесу буде три місяці до набуття ним чинності. Однак юристи радять готуватися до майбутніх змін уже зараз тим компаніям, зокрема й меблевим, які здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, мають свої торгові представництва за рубежем.

       

       Країни-члени Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) давно намагаються боротися з міжнародними схемами ухилення від оподаткування. З цією метою вони розробили план дій для боротьби з виведенням прибутків з-під оподаткування, який абрівіатурно позначається  BEPS.

         Потрібність такої боротьби виникла через прогалини та неузгодженості в національних і міжнародному податкових законодавствах, що дає змогу субʼєктам господарювання, які є платниками податків, зменшувати суми обовʼязкових відрахувань у бюджет або й повністю не виконувати зобовʼязань із сплати податку на прибуток.

       Щоб збільшити надходження до свого бюджету, 1 січня 2017 Україна приєдналася до Програми розширеного співробітництва в рамках цієї ініціативи ОЕСР. І взяла на себе зобовʼязання виконати чотири (мінімальний стандарт) із 15 кроків плану дій BEPS.

         Крок 5: «Удосконалення заходів боротьби з податковими зловживаннями».

         Крок 6: «Недопущення зловживання пільгами, передбаченими двосторонніми угодами».

         Крок 13: «Рекомендації щодо документації з трансфертного ціноутворення та розкриття інформації по країнах».

         Крок 14: «Удосконалення процедури взаємного узгодження шляхом вирішення спорів».

        Але, щоб виконати крок 6 і крок 14, знадобилося б переглядати конвенції про уникнення подвійного оподаткування окремо з кожною із країн, які є учасницями  ОЕСР.  Підписання протоколів і подальша їхня ратифікація в парламенті розтягнулися б на багато років. Щоб прискорити цей процес, і був розроблений 15-й крок плану дій BEPS – Багатостороння конвенція MLI.

        «Ратифікувавши конвенцію MLI, ми зможемо оперативно змінити більшість міжнародних договорів, зменшивши переміщення українського капіталу в юрисдикції з низьким рівнем оподаткування з метою мінімізації податкових зобовʼязань, що своєю чергою сприятиме збільшенню доходів до бюджету», - запевнив заступник міністра фінансів Сергій Верланов. Отже Україна зможе одночасно внести зміни в усі або деякі існуючі конвенції про уникнення подвійного оподаткування.

       Україна заявила про зміни у всіх 77 двосторонніх податкових договорах, підписаних нею. При цьому деякі країни (наприклад, Австрія, Нідерланди, Іспанія та Норвегія) не внесли податкові договору з Україною до переліку тих, на які вони хочуть поширити дію Багатостороннього конвенції. Таким чином, на податкові договору України з цими країнами MLI поки не буде впливати.

      У звʼязку з цим українському бізнесу варто проаналізувати чинність MLI по відношенню до кожної окремої юрисдикції, в якій український бізнес веде діяльність, а також проаналізувати заходи, які Україна планує застосовувати в майбутньому на підставі MLI.

       MLI істотно вплине на оподаткування пасивних доходів (дивідендів, відсотків, роялті) з джерелом походження з України, які виплачуються на користь нерезидентів. А також на оподаткування приросту капіталу від продажу корпоративних прав українських компаній, вартість яких сформована переважно за рахунок нерухомого майна. Окремо варто згадати і оподаткування зарубіжних постійних представництв.

        MLI доповнить конвенцію «тестом основної мети» (Principal Purpose Test), згідно з яким платники податку зможуть застосувати пільгові ставки за конвенціями тільки за умови, що отримання таких пільг не є основою метою проведених операцій.  На практиці найбільше значення для українського бізнесу якраз і буде мати «тест основної мети». Після набуття MLI чинності так звані back-to-back-структури (коли іноземний банк видає кредит українській компанії під заставу грошей на рахунку її офшорної компанії), не пройдуть цей тест.

       Таким чином, українські компанії вже сьогодні повинні проаналізувати свої іноземні структури й бути готовими обґрунтувати та підтвердити економічну доцільність як самої бізнес-операції, так і структури, яка в ній бере участь: факт здійснення реального керування такою компанією, наявність реального офісу, кваліфікованого персоналу, адекватних витрат. Тобто мова загалом йде про формування максимально простої й прозорої бізнес-структури чи бізнес-моделі – без «прокладок», проміжних ланок і фірм-посередників у ланцюжку «виробництво-торгівля-кінцевий споживач».

       Опційні положення MLI, обрані Україною, передусім вплинуть на оподаткування доходів українського бізнесу від торговельної діяльності, зокрема повʼязаної з дистрибуцією товарів і здійсненням закупівель, а також проведенням будівельних робіт в іноземних юрисдикціях. Зміняться й правила оподаткування приросту капіталу від відчуження акцій/часток у компаніях, які володіють нерухомістю (так званих real property rich в компаніях). Наприклад, якщо в української компанії є торгові представники в іноземних юрисдикціях, які шукають клієнтів і погоджують з ними умови контрактів з продажу товарів, і такі контракти тільки формально будуть підписуються між українською компанією та іноземним клієнтом без внесення істотних правок, то така діяльність може бути визнана постійним представництвом української компанії в іноземній юрисдикції. В результаті такому постійному представництву  української компанії може бути донараховано оподатковуваний дохід в розмірі маржі трейдера, заробленої від продажу таких товарів. Разом із тим, здійснення українською компанією закупівельної діяльності через свій офіс в іноземній юрисдикції не спричинить статусу постійного представництва, тільки якщо така діяльність є для неї допоміжної. Якщо іноземні податківці при аналізі бізнес-моделі групи дійдуть висновку, що закупівельна діяльність офісу української компанії не носить допоміжного характеру, такий офіс може бути визнаний постійним представництвом  із донарахуванням йому оподатковуваного доходу.

           Отже  нові правила оподаткування постійних зарубіжних представництв українських компаній можуть значно збільшити податковий тягар українського бізнесу й вимагати перегляду існуючих бізнес-моделей.

 

 

 

МЕБЛЕВІ ТЕХНОЛОГІЇ, журнал