Новини

Інспектори Держпраці тепер діятимуть за законом, та все ж…

У багатьох меблевих компаній знайдеться чимало претензій до інспекторів  Державної служби України з питань праці  - часто й безцеремонно вони доймають своїми несподіваними візитами й перевірками. Ситуація ніби покращується. Після скасування судом старого порядку перевірок відомством розроблені нові порядки перевірок роботодавців та накладення штрафів за порушення законодавства про працю. Тепер інспектори повинні керуватися чинним  Законом №877 «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», який дає роз’яснення, чого інспекторам робити не можна та які гарантії є у суб’єкта господарювання.

      Наприклад, порядок перевірок, передбачуваних відміненої урядовою постановою,  давав можливість проводити позапланові перевірки без узгодження з іншими органами, а закон зобов’язує інспекторів узгоджувати свої дії з Мінсоцполітики та пред’являти таке узгодження суб’єкту господарювання.

       Слід звернути увагу на кілька обставин. Якщо Держпраця розпочала інспекційну перевірку й закінчила її до 13 травня, коли постанова КМУ №295 ще діяла, то при дотриманні інспекторами Держпраці вимог закону №877 у підприємство не має підстав протестувати проти результатів перевірки. А якщо інспекційне відвідування розпочалося до 13 травня, а закінчилося після 14-го, коли стара Постанова уряду втратила чинність, підприємство може письмово звернутися до Держпраці з вимогою про припинення інспекційного відвідування. Деякі юристи переконані, що роботодавці можуть не підписувати акти за результатами таких перевірок і взагалі відмовлятися приймати їх, а якщо штрафи Держпраці все ж будуть застосовані, то слід оскаржувати їх у суді.

      Адвокат Роман Шахматенко зазначає: якби не положення ст. 259 КЗпП, то можна було б говорити про проведення перевірок за загальним законом про основи нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Однак ст. 2 закону №877 встановлює переважне застосування трудового законодавства над положеннями цього закону. Тому всі перевірки саме з питань дотримання законодавства про працю, ініційовані після 14 травня треба вважати незаконними.

      Але тут є важливий нюанс. У разі недопускання до перевірки інспектор випише штраф, і підприємству доведеться в суді доводити незаконність цього штрафу. Мало того, при несплаті фінсанкція буде стягнена через держвиконавців. «Тобто поки ви будете доводити незаконність штрафу в суді, виконавець буде мовчки робити свою справу. Чи має сенс вплутуватися в такий судовий процес, якщо підприємство може заздалегідь навести порядок у кадровій документації, наприклад, шляхом проведення незалежного аналізу й усунення невідповідностей заздалегідь?» - справедливо зауважує  Роман Шахматенко.

      Є й інший нюанс: перевірки з охорони праці ніхто не відміняв, і вони будуть влаштовуватися з тією ж інтенсивністю. Якщо інспектор при проведенні перевірки з охороні праці виявить порушення мінімальних соціальних гарантій (конституційних гарантій) і винесе постанову про штраф, його буде нелегко оскаржити в суді. Уже є прецеденти, коли суди не звернули уваги на формальні порушення, вказуючи, що порушення конституційних прав громадян неприпустимо. Нарешті, не варто забувати, що порядок накладення штрафів відповідно до ст. 265 КЗпП ніхто не відміняв.

      Якщо Держпраця почала інспекційні відвідування після 14 травня, коли Постанова КМУ №295 вже втратила силу, то в Державній регуляторній службі вважають, що в такій ситуації суб’єкт господарювання на підставі ст. 10 Закону №877 має право не допускати перевіряючих до здійснення державного нагляду (контролю).

      Інспекційні перевірки Держпраці насамперед спрямовані на виявлення порушень, передбачених ст. 265 КЗпП (неоформлені працівники, зарплатні правопорушення тощо). Паралельно з цим Держпраці може здійснювати планові та позапланові перевірки згідно із законом №877, але коло питань, які перевірялися в ході таких перевірок буде дещо іншим (нагадаємо, що в компетенцію Держпраці входить досить широкий масив питань, наприклад, охорона праці, зайнятість іноземців тощо).

     Інспектори повинні в своїй роботі керуватися нормами закону № 877, який встановлює загальні для практично всіх регуляторів вимоги з контролю бізнесу, однак нині їхня діяльність заблокована до моменту виконання деяких процедурних моментів. А саме: згідно із ст. 5 цього закону Держпраці необхідно розробити критерії оцінки ступеня ризику щодо здійснення господарської діяльності та уніфіковану форму акту для проведення перевірок із переліками питань в залежності від присвоєної ступеня ризику. Проте, напевно інспектори Держпраці намагатимуться розширити свої повноваження за рахунок деяких положень закону й міжнародних конвенцій, про що вони самі періодично згадують. Справді ст. 2 згаданого закону передбачає, що Держпраці здійснює контроль з урахуванням особливостей, передбачених спеціальними законами й міжнародними договорами. У Держпраці часто посилаються на норми конвенцій Міжнародної організації праці про інспекцію праці в сфері промисловості й торгівлі. Ці конвенції передбачають можливість опитування працівників, безперешкодного проходу на підприємства без попереднього повідомлення в будь-який час доби і з частотою на розсуд інспектора. Однак питання про те, чи можуть такі конвенції застосовується без спеціального закону, є дуже спірним.

      Як уже зазначалося, після скасування судом старого порядку перевірок Держпраці у відомстві розробили новий документ. Він майже не відрізняється від попереднього, але має ряд важливих нововведень.

     Якщо порядок перевірок залишиться в сьогоднішній редакції, то інспекції процедурно стануть трохи жорсткішими. Наприклад, перевірка буде вважатися розпочатої тільки з моменту надання підприємством документів інспектору. У об’єкта перевірки згідно з новим порядком може з’явитися «нове» право - право отримувати від інспектора копію направлення на проведення перевірки. Новий проект також доповнює перелік підстав для проведення інспекційних відвідувань. Вони можуть проводитися за дорученням прем’єр-міністра, за зверненням уповноваженого Верховної Ради з прав людини, за депутатськими зверненнями, в разі невиконання приписів, виданих під час попереднього відвідування.

      Термін проведення інспекцій залишився колишнім - 10 робочих днів, однак нова редакція не передбачає скороченого терміну в два робочих дня для суб’єктів мікро- та малого підприємництва.

     У той же час нова редакція порядку розширила права підприємства у відмову в допуску контролерів: якщо на офіційному веб-сайті Держпраці не було опубліковано рішення Мінсоцполітики про затвердження форми актів інспекційного відвідування.

     Крім того, справа про накладення штрафу має розглядатися протягом 45 днів, а не протягом 15, як було раніше. Також запропоновані зміни не передбачають участі представника підприємства в розгляді справи про накладення штрафу, що позбавляє права на подання клопотання про перенесення справи. Подібні зміни, на жаль, спрямовані на посилення правил проведення перевірок та інспекційних відвідувань органами Держпраці.

     Разом із тим, нова редакція порядку передбачає, що підприємство не притягнуть до відповідальності, якщо воно виконало вимоги припису інспектора праці. Наприклад, за несвоєчасну або неповну виплату зарплати, недотримання мінімальних гарантій в оплаті праці. Крім випадків, коли були виявлені неоформлені працівники.

МЕБЛЕВІ ТЕХНОЛОГІЇ, журнал