СВІЖИЙ НОМЕР

Меблеві Технології
#6(67)

На виробництві – багетна майстерня

Продукція компанії «Юніон Прес» на осінній меблевій виставці у Києві викликала жвавий інтерес виробників меблів, що, зізнаємося, дещо нас здивувало, адже рами для картин – це більше сфера зацікавлень дизайнерів інтер’єру. Однак, як стверджував директор фірми Андрій Соломенко, меблярі побачили у цьому напрямі свій інтерес.

Найперше варто відзначити, що така начебто вузька галузь виробництва, як виготовлення рамкового багета – це самостійна масштабна і високотехнологічна індустрія у світі, яку можна прирівняти до цілих промислових галузей окремих країн. В Україні власного багета майже не виготовляють, а одним з найбільших постачальників багета і обладнання для багетних майстерень є вищезгадане підприємство, засноване у 1993 році.

Задум, як і багато подібних вдало зреалізованих ідей почався з того, що п. Соломенко не зміг знайти рами для власних потреб. А отже, вирішив, що є нагода заповнити нішу. Першими постачальниками рамкового багета для «Юніон Прес» стали угорські виробники. Ще й досі, за словами п. Соломенка, фірма працює з цією продукцією, хоча вона становить не більше одного відсотка від загального асортименту – однак незмінно має попит у споживачів. Згодом асортимент фірми значно розширився дерев’яними профілями від найвідоміших світових фірм – іспанських TOLEDANA і GARCIA, італійської BOLOGNI ARREDA, а також пластикових багетів від SMAPFIL та EMAFYL (продукція останньої надзвичайно вдало імітує деревину). На складах фірми нині представлений чи не найбільший асортимент рамкового багета – понад 1000 різних видів профілів для рам – широких і вузьких, дерев’яних та пластикових, дорогих і дешевих, гладких і взірчастих та безлічі інших.

Як ми вже згадували, в Україні рамкового багета майже не виробляють – це надто складна справа. «Дехто вважає, що виготовляти профілі просто, але це помилкова думка, – розповідає Андрій Соломенко. – Хто хоч раз побачив процес виготовлення багетів – знає це наскільки цей процес високтехнологічний. Деревину для багетів висушують протягом двох років. Потім починається процес виготовлення прямих планок, які в подальшому художньо оброблятимуть. Протягом восьми або й більше годин майстри наносять на заготовки захисне й оздоблювальне покриття, спеціальні клеї, фарби, мастики, шліфують вольфрамовими губками». Звісно, виготовлені із таким зусиллям рамки мають високу ціну. Найдорожчі виготовляють, зазвичай, з деревини африканського дерева айюса, дешевші – з клеєної європейської сосни. «Деревина для багетів – дуже дорога і її відповідно оберігають, – розповідає п. Андрій. – Ми мали змогу побувати на складах деревини в Іспанії і були вражені: усі дошки калібровані, їх зберігають у палетах. Кожна дошка перекладена гідроізоляційним листовим матеріалом, торці зафарбовані». До речі, п. Андрій не радить спокушатися профілями азіатського виробництва, адже, за його словами, тамтешні виробники не завжди дотримуються потрібних технологій, а окрім того, сорти деревини, висока вологість, притаманна клімату Китаю, погано впливають на характеристики кінцевого продукту. „Ми починали працювати з пластиковими профілями – вони становили 90% нашої пропозиції. Згодом усе змінилося – нині ми переважно (95%) пропонуємо дерев’яні профілі – вони високоякісні і дають чудовий кінцевий результат, – каже. п. Соломенко. – А по пластикових профілях працюємо лише з однією британською фірмою, яка гарантує високу якість”. Згаданий профіль може стати в нагоді меблярам, адже має цікаву особливість – коли він зшитий у рамку, дуже важко здогадатися, що це саме пластик. Виглядає рамка як дерев’яна і навіть має механічні характеристики дерева. Отож цей багет дуже технологічний і може послужити для ефективного вирішення завдань меблярів. Нині на ринку є багато пластмасових профілів від інших виробників, однак їхня якість, на думку п. Соломенка, доволі низька. Споживач ще мало „підкутий” у питаннях якості профілів, і трапляються навіть випадки, коли для цінних картин купують дешеві пластмасові рамки. Основний недолік такої продукції у тому, що профілі виготовляють з вторинно переробленого полістиролу без добавок, щоб не збільшувати собівартості виробу. А пластмаса, як відомо, має релаксаційні властивості: з часом тріскається, осідає.

На вітчизняних теренах компанія «Юніон Прес» не лише продає профіль, а й виготовляє рами на власному виробництві, оснащеному, за словами п. Андрія, високотехнологічним обладнанням західноєвропейських фірм. Окрім того, і продає потрібне для цієї справи обладнання – гільйотини для різання рамкового багета FRAMERS CORNER, скобозшивні машини GIELLE, пневматичні степлери GIELLE, лінійки для різки паспарту FLETCHER. «Невеликі підприємства регіональної локації можуть започаткувати рамковий бізнес як допоміжний, – міркує п. Андрій, – Для цього не потрібні великі площі, достатньо придбати декілька верстатів, які не споживають енергії і мають доступну ціну». На меблевій виставці на стенді фірми показували гільйотини – обладнання для висікання в профілях прямих кутів і саме ними найбільше цікавилися меблярі. Для таких завдань можна використовувати і дводискову автоматичну пилу, та багато хто надає перевагу механічним гільйотинам – вони і дешевші, і менш затратні, а якість зрізу достатньо висока. Для виготовлення рам потребуватимете і скобозшивного обладнання – знову ж таки або автоматичного, або механічного. Загалом, у рамковому виробництві найдосконалішим і, відповідно, найдорожчим, вважають обладнання європейських фірм. Для українського ринку фірма «Юніон Прес» постачає гільйотинне обладнання з Тайваню, а скобозшивне з Італії.

Широкі перспективи застосування багетів і для декорування меблевих фасадів. Звісно, не усі профілі для цього надаються, адже для таких завдань багет має бути технологічним. Крім того, за словами п. Андрія частішають випадки, коли замовники декорують багетами не лише фасади, а й двері вбудованих шаф чи використовують їх як декоративні елементи. Технологія декорування фасаду багетами нескладна, здебільшого ці рамки є обрамленням, фільонкою фасадів, слід їх лише правильно врізати у конструкцію.

Незважаючи на нестабільну ситуацію в економіці, підприємство все ж націлене на плідну роботу. „Плануємо розширювати мережу рамкових майстерень, пропонувати обладнання для суміжних сфер, які працюють з деревом, зокрема для тих, хто працює з дизайном інтер’єрів, – ділиться п. Андрій. – Власне, ми вийшли на меблеву виставку, тому що робимо з меблевиками одну спільну справу – спочатку людина робить ремонт, а потім обставляє квартиру меблями і прикрашає її – отже, ми перебуваємо у дуже близьких часових рамках”. Нині чимало меблярів не лише виготовляють і продають меблі, а й надають споживачу послуги з дизайну інтер’єрів, в яких дуже несподівано і фантазійно використовують багет. Як вважає Андрій Соломенко, у меблях ширшому застосуванню багета можуть дати поштовх не виробники, яким зручніше виготовляти просту серійну продукцію, а дизайнери. Саме фахівці можуть бачити перспективи застосування багетів у декоруванні меблів та облаштуванні інтер’єру. Як у багетній індустрії дизайнери цінуються на вагу золота – їх переманюють, підкуповують і навіть викрадають винаходи, так і у меблярстві дизайнери відіграють неабияку роль, створюючи меблі з індивідуальним стилем. У багетному виробництві постійно виникають нові тенденції, нові концепції декорування – фарбування, обробки, а це означає, що декоративний багет ніколи не буде одноманітним.

Уляна Чуба