|
На зміну природному шелаку та синтетичним смолам на основі нафтопродуктів приходить екологічний лак з рослинної сировини. Його представили на виставці в Нюрнбергу. Для оздоблення лаком меблів людство протягом століть використовувало шелак – природну клейку смолу, яку виділяє лаковий червець – крихітна тропічна комаха. Нині замість шелаку використовують лаки на основі штучних смол. Ці смоли є продуктами нафтохімії з усіма негативними наслідками для навколишнього середовища. Однак на минулій Міжнародній виставці у Нюрнбергу „European Coatings Show”, яка була присвячена інноваціям у сфері плівок, лаків, клеїв, смол, покриттів та конструкційних хімікатів, німецькі учені вперше представили меблевий лак на основі смоли з рослинної сировини.
Смола – важливий компонент лаку. Саме вона, тужавіючи, утворює рівне, щільне та міцне поверхневе покриття. Основою більшості меблевих лаків слугують поліуретани. Як можна зрозуміти із назви – це синтетичні полімери. Їх молекули за своєю структурою нагадують довгі ланцюжки, що складаються із ланок двох видів.
Досі обидва види „ланок” отримували у процесі переробки нафти. Нині ученим Інституту вивчення деревини у Брауншвейгу Товариства імені Фраунгофера вдалося замінити один із цих компонентів речовиною, отриманою із гліцерину. „Останніми роками стрімко зростає виробництво біодизельного палива, – пояснює доктор Гвідо Хора. – При цьому як побічний продукт утворюється величезна кількість гліцерину. Ми разом з колегами з інших інститутів товариства задумалися над тим, що з ним робити. Так народилася ідея виробництва 1,3-пропандіолу”. Пропандіол, чи пропіленгліколь, – це наукова назва компонента, який отримали науковці із гліцерину і використали для виготовлення нового лаку. На виставці у Нюрнбергу вони представили готові меблі – стіл, покритий цим лаком. Зовні він не відрізняється від стандартного лаку, а фізичні, хімічні та механічні якості його можна модифікувати відповідно до вимог промислового стандарту на меблеві лаки.
Спеціалісти переконані, що легко можуть збільшити стійкість лаку до дії агресивних хімічних середовищ, посилити його еластичність та твердість. Хоча на виставці в Нюрнбергу демонстрували лак для меблів, призначених для закритих приміщень, розробляють нині лак для дерев’яних конструкції під відкритим небом, який має бути набагато еластичнішим.
Лаки для віконних рам, парканів та садових меблів містять м’яку смолу – поліакрилати, тобто полімери на основі солей та ефірів акрилової кислоти. Науковці вже запропонували технологію, що дає змогу отримати компоненти цієї м’якої смоли з рослинної сировини, але над нею ще треба попрацювати. А екологічний меблевий лак невдовзі з’явиться у продажу. Причому виготовлятимуть 1,3-пропандіол з гліцерину не суто хімічними, як нині, а менш шкідливими для навколишнього середовища біохімічними методами. Доктор Вольфганг Крішке та його колеги – співробітники Інституту процесів у граничному шарі та біотехнологій Товариства імені Фраунгофера в Штутгарті, довели, що цю функцію не менш успішно можуть виконувати бактерії у ферментаційному біореакторі. А оскільки нині є надлишок гліцерину, то екологічний меблевий лак стане, судячи з усього, не дорожчим від звичайного.
За матеріалами www.dw-world.de
|